Матеріальна відповідальність

Настає при заподіянні майнової шкоди роботодавцю або майну третіх осіб. Для настання відповідальності обов’язкова наявність 3 ознак:

  • прямої дійсної шкоди (реальне зменшення, знищення майна, необхідність зробити витрати на придбання або відновлення).
  • вини і протиправності поведінки.
  • причинного зв’язку між поведінкою та шкодою.
  • Не настає відповідальність за збиток, що виник внаслідок непереборної сили, нормального господарського ризику, крайньої необхідності, необхідної оборони, невиконанням роботодавцем умов щодо належного зберігання майна.

    • Зазвичай відшкодовується в розмірі середньомісячної зарплати.

    Роботодавець зобов’язаний провести перевірку для встановлення розміру збитків, вимагати пояснення в письмовій формі.

    Повна матеріальна відповідальність працівника полягає в його обов’язки відшкодовувати заподіяну роботодавцю пряму дійсну шкоду в повному розмірі.

    Матеріальна відповідальність у повному розмірі заподіяної шкоди покладається на працівника в наступних випадках:

    1) коли відповідно до Трудовим Кодексом на працівника покладена матеріальна відповідальність у повному розмірі за шкоду, заподіяну роботодавцю при виконанні працівником трудових обов’язків;

    2) недостачі цінностей, довірених йому на підставі спеціального письмового договору або отриманих ним за разовим документом;

    3) навмисного заподіяння шкоди;

    4) заподіяння шкоди в стані алкогольного, наркотичного або іншого токсичного сп’яніння;

    5) заподіяння шкоди внаслідок злочинних дій працівника, встановлених вироком суду;

    6) заподіяння шкоди в результаті адміністративного проступку, якщо такий встановлено відповідним державним органом;

    7) розголошення відомостей, складових охоронювану законом таємницю (державну, службову, комерційну або іншу), у випадках, передбачених федеральними законами;

    8) заподіяння шкоди не при виконанні працівником трудових обов’язків.

    Працівники у віці до вісімнадцяти років несуть повну матеріальну відповідальність лише за умисне заподіяння шкоди, за шкоду, заподіяну в стані алкогольного, наркотичного або іншого токсичного сп’яніння, а також за шкоду, заподіяну в результаті вчинення злочину або адміністративного проступку.