Працевлаштування

Трудовий договір — угода між працівником і роботодавцем, відповідно до яким роботодавець зобов’язується надати працівникові роботу за обумовленою трудової функції, забезпечити умови праці, своєчасно і в повному розмірі виплачувати заробітну плату, а працівник зобов’язується особисто виконувати певну цією угодою трудову функцію, дотримуватися діючих в організації правила внутрішнього розпорядку. Роботодавцем може бути як юридична особа, так і фізична (ІП, громадянин, іноземець). Працівник з 16 років, в деяких випадках з 14-15 л.

Може укладатися на невизначений термін (без зазначення строку),

— на певний строк не більше 5 років (строковий) – укладається тоді, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру і умов роботи.

Трудовий договір укладається в письмовій формі, у 2 примірниках.

У трудовому договорі вказуються:

прізвище, ім’я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім’я, по батькові роботодавця — фізичної особи), які уклали трудовий договір;

відомості про документи, що засвідчують особу працівника і роботодавця — фізичної особи;

ідентифікаційний номер платника податків (для роботодавців, за винятком роботодавців — фізичних осіб, які не є індивідуальними підприємцями);

відомості про представника роботодавця, що підписав трудовий договір, та підстави, в силу якого він наділений відповідними повноваженнями;

місце і дата укладення трудового договору.

Обов’язковими для включення в трудовий договір є наступні умови:

місце роботи, а у разі, коли працівник приймається для роботи у філії, представництві чи іншому відособленому структурному підрозділі організації, розташованому в іншій місцевості, — місце роботи із зазначенням відокремленого структурного підрозділу і його місцезнаходження;

трудова функція (робота з посади відповідно до штатного розкладу, професії, спеціальності з вказівкою кваліфікації; конкретний вид яка доручається працівникові роботи).

дата початку роботи, а у разі, коли укладається строковий трудовий договір, — також термін його дії і обставини (причини), послужили підставою для укладання строкового трудового договору;

умови оплати праці (в тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу) працівника, доплати, надбавки і заохочувальні виплати);

режим робочого часу і часу відпочинку (якщо для даного працівника він відрізняється від загальних правил, що діють у даного роботодавця);

компенсації за важку роботу і роботу з шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, якщо працівник приймається на роботу у відповідних умовах, з зазначенням характеристик умов праці на робочому місці;

умови, що визначають в необхідних випадках характер роботи (рухомий, роз’їзний, в дорозі, інший характер роботи);

умова про обов’язкове соціальне страхування працівника;

У трудовому договорі можуть передбачатися додаткові умови, не погіршують становище:

про уточнення місця роботи (із зазначенням структурного підрозділу та його місцезнаходження) і (або) про робоче місце;

про випробування;

про нерозголошення охоронюваної законом таємниці (державної, службової, комерційної та іншої);

про обов’язок працівника відпрацювати після навчання не менше встановленого договором терміну, якщо навчання проводилося за рахунок коштів роботодавця;

про види і про умови додаткового страхування працівника;

про поліпшення соціально-побутових умов працівника і членів його сім’ї;

про уточнення стосовно до умов роботи даного працівника прав і обов’язків працівника і роботодавця, встановлених трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права.

Документи, що пред’являються при укладенні трудового договору

При укладенні трудового договору особа, що надходить на роботу, пред’являє працедавцеві:

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

трудову книжку, за винятком випадків, коли трудовий договір укладається вперше або працівник поступає на роботу на умовах сумісництва;

страхове свідоцтво державного пенсійного страхування;

документи військового обліку — для військовозобов’язаних і осіб, які підлягають призову на військову службу;

документ про освіту, про кваліфікацію або наявність спеціальних знань — при вступі на роботу, що вимагає спеціальних знань або спеціальної підготовки.

В окремих випадках з урахуванням специфіки роботи може передбачатися необхідність пред’явлення при укладанні трудового договору додаткових документів.

Забороняється вимагати від особи, що надходить на роботу, документи крім перерахованих вище.

Переведення на іншу постійну роботу у тієї ж організації з ініціативи роботодавця, тобто зміна істотних умов договору, а також переведення в іншу організацію або місцевість допускається тільки з письмової згоди працівника. Працівника, що потребує, по мед. висновку у наданні іншої роботи, роботодавець зобов’язаний з його згоди перевести на іншу наявну роботу, не протипоказану йому за станом здоров’я. У разі відсутності згоди або роботи — договір припиняється.

Не є переведенням переміщення у тій же організації на ін. робоче місце без зміни істотних умов договору і трудової функції, згода при цьому не вимагається.

У випадку катастрофи природного або техногенного характеру, виробничої аварії, нещасного випадку на виробництві, пожежі, повені, голоду, землетрусу, і в будь-яких виняткових випадках, що ставлять під загрозу життя або нормальні життєві умови всього населення або його частини, працівник може бути переведений без його згоди на строк до одного місяця на не обумовлену трудовим договором роботу у того ж роботодавця для запобігання зазначених випадків або усунення їх наслідків.

Переведення працівника без його згоди на строк до одного місяця на не обумовлену трудовим договором роботу у того ж роботодавця допускається також у випадках простою (тимчасового призупинення роботи з причин економічного, технологічного, технічного або організаційного характеру), необхідності запобігання знищення або псування майна або заміщення тимчасово відсутнього працівника, якщо простій або необхідність запобігання знищення або псування майна або заміщення тимчасово відсутнього працівника викликані надзвичайними обставинами, зазначеними у частині другій цієї статті. При цьому переведення на роботу, що вимагає більш низької кваліфікації, допускається тільки з письмової згоди працівника.

При перекладах, оплата праці працівника провадиться по виконуваній роботі, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.

Примусова праця в РФ заборонено.

Підстави припинення трудового договору (ст. 77)

Підставами припинення трудового договору є:

1) угода сторін;

2) закінчення строку трудового договору, за винятком випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не зажадала їх припинення;

3) розірвання трудового договору з ініціативи працівника;

4) розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця;

5) переклад працівника на його прохання або за його згодою на роботу до іншого роботодавця або перехід на виборну роботу (посаду);

6) відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною власника майна організації, зі зміною підвідомчості (підпорядкованості) організації або її реорганізацією;

7) відмова працівника від продовження роботи у зв’язку з зміною певних сторонами умов трудового договору;

8) відмова працівника від переведення на іншу роботу, необхідного йому відповідно до медичного висновку, виданими в порядку, встановленому федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, або відсутність у роботодавця відповідної роботи;

9) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з роботодавцем;

10) обставини, не залежні від волі сторін;

.

Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (ст. 81)

Трудовий договір може бути розірваний роботодавцем у випадках:

1) ліквідації організації або припинення діяльності індивідуальним підприємцем;

2) скорочення чисельності або штату працівників організації, індивідуального підприємця;

3) невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, підтвердженої результатами атестації;

4) зміни власника майна організації (щодо керівника організації, його заступників і головного бухгалтера);

5) неодноразового невиконання працівником без поважних причин трудових обов’язків, якщо він має дисциплінарне стягнення;

6) одноразового грубого порушення працівником трудових обов’язків:

а) прогулу, тобто відсутності на робочому місці без поважних причин протягом усього робочого дня (зміни) незалежно від його (її) тривалості, а також у разі відсутності на робочому місці без поважних причин більше чотирьох годин підряд протягом робочого дня (зміни);

б) появи працівника на роботі (на своєму робочому місці або на території організації — роботодавця або об’єкта, де за дорученням роботодавця працівник повинен виконувати трудову функцію) в стані алкогольного, наркотичного або іншого токсичного сп’яніння;

в) розголошення охоронюваної законом таємниці (державної, комерційної, службової й інший), стала відомою працівникові у зв’язку з виконанням їм трудових обов’язків, у тому числі розголошення персональних даних іншого працівника;

г) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) чужого майна, розтрати, навмисного його знищення чи пошкодження, встановлених набрав законної сили вироком суду або постановою судді, органу, посадової особи, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

д) встановленого комісією з охорони праці або уповноваженим з охорони праці порушення працівником вимог охорони праці, якщо це порушення спричинило тяжкі наслідки (нещасний випадок на виробництві, аварія, катастрофа) або свідомо створювало реальну загрозу настання таких наслідків;

7) вчинення винних дій працівником, безпосередньо обслуговуючим грошові чи товарні цінності, якщо ці дії дають підставу для втрати довіри до нього з боку роботодавця;

8) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи;

9) подання працівником роботодавцю підроблених документів при укладенні трудового договору;

Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця (за винятком випадку ліквідації організації) в період його тимчасової непрацездатності та в період перебування у відпустці, а також не можна звільняти за скороченням або невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації вагітних жінок, жінок, які мають дітей до 3 років, самотніми матерями, які виховують дітей до 14 років, дітей-інвалідів до 18 років.