Трудове право
Трудове право – самостійна галузь російського права, що представляє собою сукупність юридичних норм, що регулюють трудові та тісно з ними пов’язані нетрудові правовідносини.
Трудові правовідносини – ті відносини, які виникають з приводу наймання індивідуального праці та його використання, це двосторонні відносини між працівником і роботодавцем.
Нетрудові правовідносини — ті, які супроводжують, передують або випливають з трудових, до них відносяться:
Джерела трудового права – форми документального закріплення і вираження правових норм, це різні НПА органів влади і управління, що регулюють трудові та тісно з ними пов’язані нетрудові правовідносини.
За юридичною силою:
- Конституція (ст. 37) — найвища юр.сила.
- Закони (трудовий кодекс, прийнятий у 2001 р., діє з 1.02.2002 р.)
- Підзаконні акти (нормативні Укази Президента, Постанови Уряду)
- Нормативні акти органів місцевого самоврядування
- Локальні акти (колективний договір, правила внутрішнього розпорядку) – діють в межах організації.
- Міжнародні правові акти (Конвенції МОП – загальні принципи і норми, що стосуються прав працівників).